Культура Стародавньої Індії!!!

                                                         

Домашнє завдання: заповнити таблицю "Культура Стародавньої Індії"

Галузь	Досягнення
Наука
Медицина
Література
Культура

Наукові знання

Певні досягнення були і в астрономії. За староіндійським календарем рік ділився на 12 місяців, кожен місяць ділився на 30 днів. Через кожні п'ять років додавали високосний місяць. У V-VI ст. н.е. в Індії вже знали закон про земне тяжіння, що Земля має форму кулі та обертається навколо своєї осі.

У Стародавній Індії знали секрет виплавки чистого заліза. Навіть у наш час в великих лабораторіях вчені можуть добути лише кілька грамів такого заліза. В V ст. н.е. з чистого заліза була вилита в Індії семиметрова колона вагою шість тонн. І через 1 500 років на цій колоні немає іржі.

Найбільшого розвитку в Стародавній Індії досягла медицина. Її досягнення успішно використовують і сучасні лікарі. Для виготовлення ліків найчастіше вживалися цілющі трави та мінерали. Індійські лікарі вміли вправляти кістки, лікувати переломи, відновлювати носи, вуха, губи, втрачені або скалічені в бою чи за вироком суду. Індійські хірурги успішно робили складні операції. Але не всі секрети староіндійської медицини вдалося розкрити в наш час. Навіть тепер можна зустріти в Індії людину, яка, користуючись лише своїми пальцями, без крові і безболісно вирве хворий зуб, і не буде будь-яких ускладнень. У III ст. до н.е. вперше у світі в Індії було створено лікарні.

Архітектура та мистецтво в Стародавній Індії

Найвизначнішими пам'ятками Стародавньої Індії були ступи – куполоподібні споруди, в яких зберігались буддійські святощі (частини тіла Будди та його послідовників). В Санчі в III ст. до н.е. було побудовано ступу Вона оточена круглою огорожею, в центрі якої збудовані ворота "Торана". На них багатофігурні зображення, пройняті почуттям любові до природи.

У Стародавній Індії будували печерні храми – чайтьї. Їх вирубували в скелі: спочатку робилося приміщення, а потім скульптурні зображення Будди та святих. В чайтьї в Карлі (на південний схід від Бомбея) збереглось багато скульптурних пам'яток. Над входом зроблено арку, якою денне світло потрапляє в храм. Зміна світла (вдень сонячне, а вночі лампове) створюють великий ефект, змінюють вигляд статуй, що відбиваються на стелі.

Великий інтерес становить скульптура Стародавньої Індії. До нас дійшли від часів держави Маур'я витесані з кам'яної брили колони. На одній з них стояло чотири кам'яні леви, що дивилися на чотири сторони світу, ніби охороняючи кордони царства.

Дуже багато до нас дійшло статуй і скульптурних зображень Будди та інших божеств. Так, стіни печерного храму в Елефанті оздоблені статуями, бюстами, пейзажними мотивами, побутовими сценами з життя індійського народу.

Стародавні індійці винайшли гру в шахи. Вона називалася "чотири роди військ" і була задумана як битва між двома арміями. Пішаки служили за піхоту. В центрі другої лінії перебували цар і його радник – ферзь, обабіч них – слони, а на флангах – кіннота. Завершували шикування війська кораблі та колісниці.

Давньоіндійська література

З творів давньоіндійської літератури можна дізнатися багато цікавого про життя, вірування і погляди народів Стародавньої Індії. Винятковою популярністю у країні користувалися великі епічні поеми "Махабхарата" та"Рамаяна".

"Махабхарата" ("Велика оповідь про потомків Бхарати") є найбільшим твором індійської літератури.

Вона складається з 18 книг і містить 200 тисяч віршів.

У поемі розповідається про боротьбу між двома ворогуючими родами – Куру і Панду. "Рамаяна" складається з семи книг. У ній розповідається про поневіряння і подвиги царевича Рами.

Популярними в Індії були повчальні історії, притчі, казки, байки. В них індійський народ висміював дурощі, лестощі, жадібність.

В одній з байок розповідається, як шакал побачив ворону. Вона сиділа на дереві і держала в дзьобі поживу. Хитрий шакал почав вихваляти її голос і попросив, щоб вона заспівала. Ворона на це спокусилась і голосно каркнула. А в цей момент ласий шматок їжі випав з її дзьоба і дістався шакалові.

У казці "Про крокодила і мавпу" розповідається, як крокодилихазахотіла поласувати серцем мавпи. Вона просить свого чоловіка-крокодила, щоб той піймав їй мавпу. Тоді крокодил підплив до берега і запропонував одній з мавп перевезти її на інший берег річки. Не підозрюючи нічого лихого, мавпа сіла на його спину. Коли вони відпливли від берега, крокодил розказав мавпі, яка доля її очікує. Хитра мавпа не розгубилася. Вона говорить крокодилу, що залишила своє серце на березі і їй потрібно повернутись на берег, щоб узяти його. Крокодил повірив словам мавпи і поплив назад до берега. А мавпа швидко залізла на дерево і почала глузувати з одуреного крокодила. Багато літературних творів Стародавньої Індії ще в далеку давнину були перекладені на мови багатьох народів світу і збагатили їх літературу. Стародавні індійці поряд з іншими народами Стародавнього Сходу внесли величезний вклад у скарбницю світової культури.

Медицина давньої Індії — згідно з індійськими міфами, засновником медицини були боги Шива та Дханвантарі. Найбільш відомі - Аюрведа та практики омолодженняРасаяна, читтарна медицина тамільських сіддхів. 13 тисяч років тому, група сіддхів, інтенсивно працюючи, створила систему для продовження життя - Кайа-Кальпа (омолодження тіла).

Медицинські пізнання зібрані у священних гімнах, або ведах, а саме в Яджур-веді, яка була складена не раніше IX ст. до н.е. Пізніше, в період брагманів, з'явилось пояснення вед які були написані різнаманітними письменниками, з останніх найбільш відомі Чарака та Сушрута . В них ми зустрічаємо здоровий погляд на хвороби та логічні висновки на рахунок лікування. Ймовірно, твори двох вище названих авторів були складені в III-IX ст. до н.е.; твори мають вигляд збірників, в які увійшли уривки, що були написані різноманітними авторами. Окрім цих творів збереглось багато інших, які роз'яснюють ту чи іншу галузь медицини. Спочатку медициною займалась виключно брагмани, але, досить таки рано лікувальна справа перейшла в руки особливого стану - до касти ведія. Представники цієї касти, на відміну від брагманів, отримували винагороду за свою роботу. Викладання медицини здійснювалося певними брагманами, які називались гуру, для того щоб знати щось необхідного було читати священні книги, знати визначення, вивчення ліків,і все це на прикладах лікування хворих. Для поповнення знань учні здійснювали подорожі і спостерігали як лікує інший гуру. Після закінчення лікувальної освіти, молодий лікар отримував від раджі право лікувати, і зобов'язаний був давати обіцянку - вдягатись чисто, стригти бороду танігті, м'яко розмовляти, без різкостей, приходити до хворого за першим викликом, лікувати даром брагманів і не братись за лікування невиліковних страждань/хвороб.

Поряд з освідченими лікарями були й знахарі. Викликаний до хворого лікар, ретельно досліджував хвору частину тіла і призначав ліки, коли повністю був впевнений в характері хвороби. Особливо добре розроблена в індійській медицині хірургія, яка називається шалія. Індійські хірурги вміло проводили операції по видаленню каменів з нирок, видалення катаракти, прокол грудної клітки і т. д. При переломах накладались певні пов'язки. Кровотечі зупинялись припалюванням. Рани перев'язувались належним чином. Особливу славу складають пластичні операції - для відновлення відсутніх частин тіла як ніс або вухо. Клаптик брався зі здорової сусідньої ділянки тіла і приживлявся до місця яке було необхідно закрити. Подібні операції здійснювались і в Європі, починаючи з XVI століття, але при цих операціях клаптик брався з віддаленої частини тіла, пізніше був розповсюджений індійський спосіб.

Гігієні в Індії було присвячено багато творів. В них вивчався вплив клімату, і період року, їжі і т. д. Свіжі запаси їжі вважались найкориснішими для здоров'я, також рекомендувалося приймати ванни й розтирати тіло різними мазями. Зуби чистяться щіточкою з м'яких дерев'яних гілочок, зубний порошок виготовлявся із меду, довгого перцю, сухого імбирю. Із харчових речовин найкорисніше м'ясо, мед, очищений тваринний жир, молоко різних тварин. Спиртні напої були заборонені, але згодом розповсюджені всюди. Сушрута описує напоїх з різноманітних плодів, вино вважалось необхідним для покращення апетиту.

Цікаво знати

Зміст поеми "Рамаяна".

У країні Кошала правив справедливий цар. Було у нього від трьох дружин чотири сини. Рама був улюбленим сином царя і як старший мав успадковувати престол. Та якось цар дав слово одній зі своїх дружин виконати будь-яке її бажання. Попросила вона відправити Раму на 14 років у вигнання, а спадкоємцем престолу зробити її сина. Як не благав цар дружину змінити своє бажання, але не зміг її переконати. Коли Рама дізнався, у яке скрутне становище потрапив його батько, він добровільно пішов у вигнання. Разом з ним пішли його дружина-красуня Сіта і брат Локшмана. Оселилися вони в лісі, у простій хатині, яку самі  збудували. Там з ними кояться різні казкові пригоди.

Почув про красуню Сіту могутній цар  демонів Равана, володар царства Цейлон на острові Ланка. Мав він 20 дужих рук і 10 хитрих голів. Хитрістю цар демонів викрав красуню і забрав її на Ланку. Тільки старий цар яструбів бачив це і заступився за Сіту. Але могутній Равана у кровопролитному поєдинку відрубав йому ноги і крила. Пролітаючи в небі,Сіта побачила внизу мавп. Вона кинула їм клаптики свого плаття, щоб вони повідомили Рамі, де знаходиться його дружина.

Дізнавшись від помираючого яструба, де перебуває Сіта, Рама іЛакпімана вирушають за нею на південь. їм на допомогу прийшло військо мавп і ведмедів. Мавпи спорудили величезний міст на острів Ланку, яким переправилось усе військо. Попереду війська йпіли Рама та його брат.

Нарешті розлючений Равана вступив із Рамою у поєдинок. Сам богІндра вирішив прислати Рамі свою блискучу колісницю, в якій були його лук, стріли, дротик і збруя. І зчинився такий бій, якого ніхто не бачив від дня створення світу, з неба за цим поєдинком стежили і боги, і демони. Воїни Рами і Равани припинили бій і теж слідкували за ними. Чарівні стріли царя демонів обертались в польоті на отруйних змій. Та назустріч їм летіли стріли Рами, які перетворювалися на золотих птахів і знищували зміїв на льоту. Здавалося, перемога схилялася на бік Рами. Він відсікав своїми стрілами голови царя демонів, але вони зараз же відростали. Тоді вийняв Рама із сагайдака Індри палаючу стрілу і випустив її з лука. І дико закричав Равана, коли стріла пробила йому груди. Десятиголовий цар демонів упав з колісниці і лежав мертвий. Так була здобута велика перемога. Рама визволив Сіту і повернувся з нею в Кошалу, де став царем.