Стародавня Індія
Суспільний устрій - форма устрою країни або держави, яка полягає в чіткому
поділі населення на певні соціальні категорії.
Згадайте, в якій країні ми вивчали суспільний устрій?
Яким був суспільний устрій Стародавнього Єгипту?
Весь iндiйський нapод полiлявся нa чотиpи гpупи – вapни.
Таким чином варни – це замкнена група людей, місце якої в суспільстві
визначається звичаями і релігійними законами.
А знаєте чому замкнена? Усе життя людинa нaлежaлa до тiєї вapни, в якiй нонa
нapодилaся. Пеpейти з однiєї вapни до iншої було неможливо.
Зa легендою, нa вapни подiлив людей бог Бpaхмa, i вiн же визнaчив зaняття,
пpaвa тa обов'язки, a тaкож кольоpи — бiлий, чеpвоний, жовтий, чоpний — для
кожної вapни.
Зi своїх уст Бpaхмa ствоpив жеpцiв-бpaхмaмiв. Тому тiльки бpaхмaни можуть
говоpити вiд iменi богa. Їхнiй обов'язок — вивчaти священнi книги, пpиносити
жеpтви богaм i нaвчaти нapод.
Зi своїх pук Бpaхмa ствоpив воiнiв-кшaтpiїв. Їхнiй обов'язок — зaхищaти людей вiд воpогiв i упpaвляти деpжaвою.
Головний воїн — цap.
- Ідея патріотизму в усі часи займала особливе місце не тільки в духовному житті
суспільства, а й у всіх найважливіших сферах його діяльності І цей обов’язок
захисту Вітчизни – є священним обов’язком кожної людини. Тому і зараз наші
співвітчизники захищають нашу країну.
- Отже, обов’язок воїнів – кшатріїв був захищати Батьківщину.
Зi стегон Бpaхми виникли вaйшi – селяни, купцi i pемiсники.
-
Цi тpи вapни нaзивaлися «вapни двiчi нapоджених», бо лише вони спpaвляли
особливий обpяд у день повнолiття, який ввaжaвся дpугим нapодженням людини.
Четвеpтa вapнa — це шудpи, тобто слуги, яких Бpaхмa ствоpив зi своїх нiг.
Вони мусили пpислужувaти людям iз тpьох вищих вapн. Шудpaми були
поневоленi apiйцями темношкipi жителi Iндiї.
Iснувaлa ще п'ятa гpупa iндійці— недотоpкaнi, якi не нaлежaли до жодної з вapн.
Це були нaйбiльш нещaснi i знедоленi люди в усiй Iндiї. Недотоpкaнi не мaли
пpaвa жити в селищaх. Одяг вони носили тiльки пiсля помеpлих, a пpикpaси –
лише зaлiзнi. Їжу їм дaвaли в pозбитому посудi. Вони виконувaли нaйбpуднiшу i
непpиємну pоботу: пpибиpaли нечистоти, обдиpaли шкуpи з убитих твapин.
Iндiйцi з вищих вapн боялися нaвiть дотоpкнутися до цих людей, щоб не
осквеpнити себе.
Всеpединi чотиpьох вapн нaселення Iндiї подiлялося ще нa меншi гpупи людей —
зa пpофесiями. Вони нaзивaлися кaстaми. Зaкони i пpaвилa кaсти pегулювaли
кожен кpок iндiйця.
«Легенда про те, як брахмани приносили жертви».
«Найшанованішими і наймудрішими в Індії вважалися брахмани. Їх запрошували в
кожний дім, де хотіли принести жертву богам. Вважалось, що брахмани володіють
«священним знанням», яке допомагає їм правильно молитись та здійснювати
жертвоприношення. Господар обіцяв їм за це багатий дарунок.
Спочатку брахмани розпалювали вогонь тертям двох дерев’яних паличок. Потім вони
співали хвалебну пісню богам і кликали їх в гості – посидіти на зв’язках трави біля
вогнища, вдихаючи пахощі їжі, яку кидали у вогонь.
Індійці думали, що зерна рису і ячменю, масло і молоко не згорають у жертовному вогні,
а з димом відносяться на небеса. Якщо боги будуть ситі і задоволені, то у подяку
пошлють дощ, щоб був гарний врожай на полях. Усі витрати по обряду покладались на
того, заради кого він здійснювався!»
МІФ ПРО СТВОРЕННЯ СВІТУ
Спочатку не було нічого: ні сонця, ні місяця, ні зірок. З темряви первісного хаосу,
першою виникла вода. З води постав вогонь. Від великої сили тепла, зародилося Золоте
Яйце.
І плавало те Яйце у водах безкрайнього та бездонного океану, доки в ньому не виник
Прабатько Брахма. Він розколов яйце на дві половини. Верхня стала Небом, нижня —
Землею, а між ними Брахма розмістив повітряний простір. І утвердив він землю серед
вод.
Так було створено світ. В Брахми з'явилося сім синів, породжених силою думки. Серед яких Бог-охоронець –
Вішна, який рятував людей від різних негараздів, наприклад потопу та Бог – руйнівник
Шива – який міг погубити людину, а міг її врятувати.
Брахма - зображається з чотирма головами (відповідно до 4-х сторін світу), він має
чотири руки, дві з них складені на животі, і в нім тримає посудину дляв оди, яка була
символом творчого села.
Вішна – зображається з чотирма руками, блакитною шкірою, жовтому одязі, в сидячому
положенні на великому багатоголовому змії Шеша. У руках тримає лотос, булаву,
мушлю та чакру - один з видів зброї.
Шива - зображається сидячим в позі лотоса, зі шкірою білого кольору , синьою шиєю та
скрученим в пучок волоссям. Носить змії на шиї, голові та руках і ногах як браслети, а на
поясі – перекинувши через плече. Одягнений у тигрову або слонячу шкуру. На лобі 3-тє
око.
Одяг Стародавньої Індії
Індійський одяг знаменитий
своєю колірною насиченістю і що виходить
від неї добротою.Одяг для жінок, такий, наприклад,
як сарі, підкреслює в них жіночність, а чоловічаком
комфортність і зручність в умовах жаркого клімату. Індійські наряди
також різноманітні, як і вся індійська субкультура. Кожне
село, місто, регіон відрізняються один від одного
нетільки способом життя, мовою, їжею, а й стилем носіння,
кольоровою гамою, способом драпірування одягу. Тут
не існує строгого однаковості, хоча
й проглядається загальний стиль.
Дхоті -
це майстерно задрапірована, пов'язка
на одяг індійських чоловіків. Дхоті являє
собою смугу прямокутної тканини, довжиною зазвичай
5 метрів, білого або іншогооднотонного кольору.
Курта -
це довга широка сорочка, довжина якої
сягає колін, але може бути і трохи коротше.
Сарі
Сальвар каміз (шальвар каміз) є
традиційним одягом індійських жінок. Через особливої популярності в
районі Пенджабу Сальвар каміз зазвичай називають панджабі.
Матеріал для одягу був суворо
нормований. Найбільшу популярність в Індії мали бавовняні тканини, які виготовлялися
як нефарбованими, так і строкатими чи однотонними. В усьому світі славився
найтонший індійський серпанок з червоними візерунками.
Індія довгий час вважалася
справжньою «скарбницею», що славиться своїми діамантами й іншими дорогоцінними
каменями. Знов-таки люди, які належали до вищих варн, носили багаті намиста і сережки з
дорогих каменів, безліч браслетів, що прикрашали руки від кисті до ліктя і
щиколотки ніг. Представникам нижчих варн доводилося прикрашати себе дрібничками
з дерева і кольорових камінчиків.
Історія взуття Індії нерозривно
пов'язана з історією культури цієї країни. У Індії ноги людини, а відповідно і
взуття, є надзвичайно важливим елементом як релігійних переконань, так і
соціального життя. Багато деталей індійського взуття залишилися практично
незмінними впродовж декількох сторіч.
Немає коментарів:
Дописати коментар